Суспільний тиждень УГКЦ в Одесі

Напевно не буде перебільшенням сказати, що однією з найважливіших рис сучасного українського християнства є його особлива вразливість на суспільні питання. Про це свідчать новини християнського життя, про це свідчать публікації останніх років (вистачить хоча б для прикладу назвати потужну серію ««Джерела християнського суспільного вчення та служіння»; або видання українського перекладу Компендіуму соціальної доктрини Католицької Церкви, який спільно підготували Комісія „Справедливість і мир” УГКЦ і видавництво оо. домінікан „Кайрос” з благословення Синоду Єпископів УГКЦ та Конференції римо-католицьких єпископів в Україні).

В нурті цих подій особливе місце займає традиція українських Суспільних тижнів. Ця традиція народжується на наших очах і ми усі разом є дієвими співтворцями цієї традиції.

Знаменним є той факт, що ідея Суспільних тижнів – яка немовби вітала в повітрі – в різний спосіб втілилась на українській землі. У витоків однієї з ініціатив стоїть пан Антуан Аржаковський. Його багатий досвід участі у французьких соціальних тижнях, його великий ентузіазм, добре відомий в Україні та далеко за її межами, дали початок насправді унікальному явищу – Екуменічним соціальним тижням. Проект «Екуменічний Соціальний Тиждень», в якому ми беремо участь, за задумом його організаторів моє стати унікальним явищем в українському масштабі та згуртувати широке інтелектуальне коло релігійних діячів, представників політикуму та соціального сектору. Треба відзначити, що організаторам це дійсно вдалося. Особливість українського Екуменічного Соціального Тижня ще й в тому, що наголос падає власне на слові «екуменічний».

У той же самий час відроджується ідея Суспільного Тижня УГКЦ. Перший такий Тиждень в Україні відбувся у Львові за ініціативи Митрополита Андрея Шептицького сімдесят років тому — у 1939 р. З відомих причин ця традиція була перервана. Та все ж з благословення Блаженнішого Любомира Гузара, глави Української Греко-Католицької Церкви, ідея Суспільного Тижня УГКЦ відродилась. Минулого року єпископат Української Греко-Католицької Церкви ініціював другий Суспільний Тиждень УГКЦ, який пройшов під гаслом «На шляху до солідарності українського суспільства». Суспільний Тиждень УГКЦ має можна сказати спільну ідею, що і подія, в якій ми беремо участь. Хоча їх формат і географічна розлогість є дещо різними. До прикладу Суспільний Тиждень УГКЦ наголос більше ставиться на регіональному втілені цієї ініціативи. В кожному регіоні (а цього року це планується зреалізувати у шести великих містах) вона має свої особливості, що виникають із специфіки того чи іншого регіону України.

Вже кілька років поспіль соціологи, політологи та політики звертають свою увагу на той факт, що в Україні все більше значення набирають регіональні еліти. Саме через те, УГКЦ так би мовити іде в регіони, щоб в локальних громадах ініціювати широкий діалог між представниками Церкви, громадськими організаціями, суспільними рухами та місцевою владою.

Який формат носять ці зустрічі? Представлю це на прикладі Одеси. Одеська частина Суспільного Тижня УГКЦ пройшла 26-28 листопада минулого року. На ініціативу УГКЦ відгукнулись спільноти дванадцятьох деномінацій католицької, православної та євангельської традиції. Сам Суспільний Тиждень УГКЦ можна було б розділити на декілька елементів, зокрема на духовну складову (екуменічні молитви), наукову складову (відкриті лекції, зустрічі із молоддю та викладачами в Одеському національному університеті), культурну складову (благодійний концерт в пресвітеріанської церкві Одеси, усі кошти з якого було передано на кошт однієї з благодійних організацій міста). Крім того було проведено методичні семінари для працівників громадських організацій, зустрічі, та тренінг лідерства для представників громадських організацій та релігійних спільнот.

У моєму переконанні, усі подібні соціальні ініціативи, як Екуменічний Соціальний Тиждень у Львові, так і Суспільний Тиждень УГКЦ становлять гарну нагоду для самовираження та росту християн, стверджують їхній особливий внесок в зміну земного порядку. Ця ініціатива становить правдиву культурну лабораторію, в якій можна ділитися роздумами та досвідом, вивчати проблеми, що повстають у суспільстві, та планувати нові напрямки діяльності.

Олександр Доброєр. Доповідь на Другому екуменічному соціальному тиждні «Соціальна відповідальність». Львів, 5 жовтня 2009