Я думаю, що Інтернет — це засіб майбутнього

Розмова з папським проповідником о. Раньєро Канталамессою під час його перебування в Україні

Отче Раньєро, кажуть, що Ваші поїздки розписані на 12 років наперед. Це тому треба було так довго чекати на Ваш приїзд в Україну?

Це перебільшення. Приблизно три роки тому провінціал капуцинів заговорив на цю тему. Я погодився, але сказав, що духовні вправи треба організувати на національному рівні. Коли ж усе було готове, я приїхав.

Які теми Ви обрали для реколекцій у Красилові?

На мою думку, духовні вправи не мусять бути припасовані до сьогодення чи культури. Мета цих реколекцій — поставити учасникам головні питання, відкрити присутність Живого Христа. Тому я обираю теми, які, знаю з власного досвіду, будуть ефективні, дадуть бажаний результат.

Відомо, що Ви ведете реколекції для Папи…

У дослівному значенні це не є духовні вправи. Я проповідую для Папи і працівників Римської курії раз на тиждень під час Адвенту і Великого Посту. При цьому присутні кардинали, єпископи та настоятелі орденів. Роблю я це вже 23 роки. І те, про що я говорю на реколекціях у Красилові, Папа вже слухав, тому, гадаю, немає тут великих єресей (усміхається).

Ви працювали викладачем і в певний момент Ваше життя змінилося…

Так, я майже дванадцять років викладав у католицькому університеті в Мілані. А тоді Господь покликав мене проповідувати, я залишив усе і став проповідувати.

Що було приводом до такої переміни: подія, зустріч з якоюсь людиною чи внутрішній голос?

Я відчув цей поклик у собі. І повірив, що Господь мене кличе. Коли я звернувся до настоятеля, той порадив мені рік зачекати. А по закінченні цього терміну дозволив мені проповідувати. Щоб підготуватися до нової місії, я деякий час жив у відлюдному монастирі. Через два місяці подзвонив настоятель і повідомив, що мене призначено проповідником Папського Дому.

Ви маєте багато публікацій, присвячених Святому Духові. Як Ви ставитеся до харизматичного руху?

Саме харизматичному рухові я завдячую своїм покликанням до проповідування. Я вважаю, що харизматичний рух — це велика благодать для сучасної Церкви. Гадаю, що в нього велике майбутнє. Підтверджують мої слова хоча б ці дні реколекцій для черниць. Легко було завважити, що сестри під час духовних вправ відчували звільнення і велику радість. Саме в Україні, яка виходить з великого страждання, ви потребуєте П’ятидесятниці, Зішестя Святого Духа.

Чимало вірних, і навіть священики, вбачають у харизматичному русі певну небезпеку.

Кожне переживання людини, навіть досвід Духа — це переживання людські, а де люди — там недосконалості. Так само і в Церкві. Ми повинні допомогти харизматичним рухам розвиватися, зростати, не заглушаючи їх. Уже в первісній християнській спільноті Коринту були проблеми і зловживання, спостерігалася певна надмірність, перебільшення харизматів. Але св. Павло не відкидає харизматів, не відмовляється від них, а каже, що треба їх використовувати з любов’ю. Церква потребує сьогодні нового сильного подиху Святого Духа. Рух Віднови у Святому Дусі не єдиний. Папа про харизматичні рухи говорить, що вони є знаками весни в Церкві.

Чи ті, котрі щойно охрестилися, можуть одразу увійти в харизматичні спільноти, чи вони повинні спочатку пройти фундаментальну катехезу?

Ці дві речі не виключають одна одну. Можна почати з досвідчення сили Святого Духа в харизматичному русі Віднови, а потім доповнити формацію у спільноті, пройти глибоку катехезу, або навпаки. Є також інші рухи, наприклад неокатехуменат, де спершу людина проходить довгий шлях катехези, а пізніше переживає досвід спільноти.

Ви належите до Ордену, який заснував святий Франциск. Наскільки актуальна його харизма сьогодні, на початку третього тисячоліття?

Гадаю, що харизма св. Франциска завжди була і залишається актуальною, а сьогодні особливо, тому що св. Франциск — універсальний святий, святий поєднання і миру. Саме з цієї причини Папа вибрав Ассізі для зустрічі з представниками різних релігій. Навіть усі ці інші релігії приймають, визнають цього святого. Тому сьогодні, коли ми шукаємо примирення та єднання не лише з християнами, а й з усіма віруючими, св. Франциск є для нас великим прикладом, великим взірцем.

В Україні вельми велика францисканська спільнота. Що б Ви побажали численним українським францисканцям?

Тільки того, що бажав св. Франциск, — миру та добра.

Наскільки для євангелізації важливі мас-медіа?

Я маю тут певний досвід, бо вже протягом п’яти років працюю на першому каналі Італійського телебачення (RаіUno), веду недільну передачу, в якій коментую Євангеліє на неділю. Я особисто відчув важливість цього засобу, який дає можливість Слову Божому увійти в домівки людей, в їхні родини, дійти навіть до тих, які не відвідують храм.

Чи є різниця між проповідями на телебаченні та звичайними проповідями в храмі?

На телебаченні треба вживати багато образів. Телепрограма не може складатися із самої лише проповіді, вона не може обходитись без образу. Звичайно, щоб працювати на телебаченні, потрібна спеціальна підготовка й особлива харизма. Треба говорити вільно, природно, просто, щоб установити безпосередній зв’язок із глядачем/

Моя передача триває 15 хвилин. Знімається в студії або десь поза нею, буває, навіть за межами Італії — приміром, в Африці чи в Святій Землі, якщо це пов’язано з тематикою передач. Фінансує передачу державне телебачення, бо Церква не в змозі її утримувати, це дуже дорого. Майже завжди запрошуємо в студію гостя, який розповідає, як діє в його житті Євангеліє. Що ж до уривку з Євангелія на неділю, то, наприклад, записуємо свідчення хворого, який відчув на собі правду Доброї Новини.

В цьому році Апостольська Столиця оприлюднила два документи, де показано Інтернет як могутнє знаряддя євангелізації. Серед численних листів, які надходять на наш сайт, був і такий: «Святий Павло каже, що віра народжується від слухання. Я маю великі сумніви щодо можливості євангелізації через Інтернет». Яка Ваша думка з цього приводу?

Апостол Павло використовував усі засоби, доступні на той час. Тоді він використав римські шляхи, а ми сьогодні можемо використати шляхи інформатики. Господь діє по-різному. Я думаю, що Інтернет — це засіб майбутнього, дедалі більше людей матимуть комп’ютери і працюватимуть з ними. На мою думку, створення Інтернет-сайту для католиків України є вельми важливою справою. Інформація про виступи Святішого Отця, про те, що відбувається в Церкві, або переклад церковних документів — уже є однією з форм євангелізації. А тоді люди можуть у листах або через Інтернет звертатися за порадою, шукаючи відповідей на свої запитання. Я отримую багато листів від глядачів нашої недільної передачі. Часто відповідаю на них особисто, і ці відповіді для людей у багатьох випадках є вельми значущими.
Підтримую та заохочую вас у вашому служінні й бажаю успіхів.

Дякуємо за розмову.
Розмову провели Ірина Кудрявцева, Олександр Доброєр (Медіа-Центр РКЦ)
Переклав о. Симон Широкорадюк OFM
“Парафіяльна Газеа” № 37 (252) 13.10.2002